Твір на тему: «Символізм у творі Хемінгуея «Старий і море»
Історія з життя старого рибалки Сантьяго повністю заполонила моє серце та всю увагу. Цей твір створений у напрямі символізму. Сам автор вважав: «Ні одна гарна книга ніколи не була написана так, щоби символи в ній були продумані наперед, а потім вставлені в неї. Такі символи вилазять наверх, як родзинки в хлібі з родзинками».
У творі не можна не помітити символів, які надають йому значно глибшого змісту, аніж може спершу здатися. Цю повість-притчу не можна читати «поверхнево». Усе у творі має своє приховане значення. Море вважають символом безкінечності, часу, початком життя та смерті. Старий приймає море за свій дім, де йому затишно, він «завжди подумки називав море la mar, як кажуть по-іспанському ті, хто його любить», «завжди думав про море, як про жінку, про живу істоту, що може й подарувати велику ласку, і позбавити її, а коли й чинить щось лихе чи нерозважне, то лише тому, що така вже її вдача». Риба — як родина для Сантьяго, між якою він завжди знайде компанію, адже «людина в морі ніколи не буває самотня». Символічне значення мають і акули. Вони уособлюють труднощі, які трапляються на непростому людському шляху. Також символічною є жилка, яка січе руку рибалці й також уособлює перешкоди. Леви, які сняться Сантьяго наприкінці твору теж мають своє значення: вони нагадують йому про молодість. Сам рибалка дивується: «Чому ті леви — найважливіше з усього, що в мене лишилося?» Усе через те, що уві сні головний герой знову стає молодим, повним сил та готовим упевненим кроком вирушити своєю дорогою.
Не менш важливими є кольори: жовта ковдра, фіолетові плями, зелена смуга берега, золотава макрель, червонястий серпанок планктону змінився на червоне від крові риби море. Барви відповідають внутрішньому світу старого рибалки та настрою Сантьяго.
«В «Старому й морі» я намагався створити реального старого, реальне море, реальну рибу й реальних акул. Але якщо я зробив їх досить добре й досить правдиво, вони можуть означати багато», — пише Ернест Хемінгуей. І справді навіть не лише море, риба, акули означають багато, а й інші речі, згадані у творі.
Отже, повість американського письменника не залишає читачів байдужими, надихає до роздумів, вчить не лише бачити слова на білому папері, а й вдумуватися в їхній зміст. Це не просто розповідь про одного рибалку, це узагальнення кожного, хто, йдучи шляхом, зустрічає на ньому своїх акул, терпить біль від жилки, але все-таки допливає до берега, щоб вийти на нього переможцем. І хоча деякі люди, як і туристи, яких здивували лише хвости акул, будуть байдужими до цієї перемоги, завжди знайдуться ті, хто залишаться вірними та охоронятимуть ваш сон, як Манолін.
Источник
✅Твір за повістю «Старий і море»
Без американського письменника Ернеста Хемінгуея неможливо уявити собі літературну спадщину 20-го століття. Велику популярність цьому автору приніс своєрідний стиль його творів.
У ньому, як мені здається, відображені особливості неординарної особистості Е. Хемінгуея: його ставлення до дійсності, манера мислити і навіть спосіб життя, який він вважав прийнятним для себе.
У творах цього письменника практично не зустрічаються описи внутрішнього світу героїв, їх думок і переживань. Набагато частіше в них звучить звичайний, на перший погляд, діалог персонажів. Але за скупими репліками ховається ємний сенс. Іноді навіть здається, що ти особисто присутній при цій розмові або сам є одним з його учасників.
Повість «Старий і море» розповідає про життя зовсім звичайне, мирне, далеке від глобальних катастроф і значних подій.
«Золоті берега і високі білі гори», які сняться в повісті старому Сантьяго, багато в чому, як мені здається, є мрією самого письменника: майже півстоліття він був свідком безперервних воєн, а в деяких з них брав участь особисто в якості військового кореспондента.
Перша світова війна, громадянські війни в Іспанії і в Ефіопії, Друга світова війна… Всі ці сутички належать до розряду подій, від яких людина – нехай навіть і письменник, постійно спраглий нових вражень – могла втомитися безмірно.
«Боже мій, невже це коли-небудь повториться?», – вустами Фредеріка Генрі запитував Хемінгуей в романі «Прощавай, зброє!».
Мені здається, що в післявоєнні роки в свідомості письменника спрацювала природна система самозахисту: він переключив свою увагу на просте життя, в якому теж є свої випробування, але вони ні в якій мірі не можна порівняти з трагедіями війни.
Сюжет повісті «Старий і море» міг мати місце в будь-якому прибережному куточку планети. Як я дізнався зі спогадів сучасників про письменника, сам Хемінгуей якось обмовився, що і старий, і море в його творі – це просто старий і море, а тому не варто шукати в повісті будь-які символи і алегорії, пов’язувати її сюжет з подіями планетарного масштабу, бачити в її образах щось більше, ніж просто стару людину, хлопчика, рибу і океан, який, як жива істота, також є повноправним героєм книги.
Однак не будемо забувати, що при всіх обмовках усю творчість Ернеста Хемінгуея пронизано духом мужності. Зустрічі його героїв з труднощами і небезпеками за своєю суттю є перевіркою їх основних людських якостей.
Зіткнення старого з рибою, зі стихійною силою, яку він, незважаючи ні на що, зумів підпорядкувати собі, свідчить про те, що можливості людського духу безмежні.
І нехай старий так і не отримав бажану здобич, а від зустрічі зі смертельною небезпекою не відчув нічого, крім втоми та щемливого болю в покалічених руках, але хіба в цьому головне?
На мій погляд, велике значення має знову-таки та обставина, що цей твір написаний саме після смуги воєн. Аж ніяк не випадково в 1953 році за книгу «Старий і море» Хемінгуей був удостоєний Нобелівської премії. Письменник хотів показати, що життя саме по собі є вищою цінністю.
Насолода життям, його красою було природним відчуттям людини в XIX столітті. Страшні війни і людиноненависницькі ідеї, породжені XX століттям, привели до того, що люди в більшості своїй втратили смак до життя.
Своєю повістю Ернест Хемінгуей намагався повернути їм забуте відчуття. Такою мені видається основна мета цієї книги.
Источник
✅Аналіз «Старий і море» Хемінгуей
Ернест Хемінгуей – найправдивіший американський письменник 20-го століття. Побачивши одного разу горе, біль і жах війни, письменник поклявся до кінця життя бути “правдивіше самої правди”.
В “Старому і морі” аналіз обумовлений внутрішнім філософським змістом твору. Тому при вивченні повісті Хемінгуея “Старий і море” в 9 класі на уроках літератури необхідно познайомитися з біографією автора, його життєвою і творчою позицією.
Наша стаття включає всю необхідну інформацію з аналізу твору, тематику, проблематику та історію створення повісті.
Короткий аналіз
- Історія створення – створений на основі історії, яку автор дізнався у рибалок на Кубі і описав у нарисі в 30-х роках;
- Рік написання – твір був закінчений в лютому 1951 року;
- Тема – мрія і перемога людини, боротьба з самим собою на межі людських можливостей, випробування духу, сутичка з самою природою;
- Композиція – трьохчастична композиція з кільцевим обрамленням;
- Жанр – повість-притча;
- Напрямок – реалізм.
Історія створення
Задум твору виник у письменника в 30-х роках. У 1936 році в журналі “Есквайр” вийшов його нарис “На блакитній воді. Гольфстрімський лист”.
У ній описана приблизна фабула легендарної повісті: літній рибалка виходить в море і кілька днів без сну та їжі “бореться” з величезною рибою, але акули з’їдають здобич старого. Його знаходять рибалки в напівбожевільному стані, а навколо човна кружляють акули.
Саме ця історія, почута колись автором від кубинських рибалок, стала основою повісті “Старий і море”. Через багато років в 1951 році письменник закінчує свій масштабний твір, усвідомлюючи, що це найголовніша праця в його житті. Твір написаний на Багамських островах, вийшов друком у 1952 році. Це останній, опублікований за життя, твір Хемінгуея.
З дитинства Хемінгуей, як і його батько, захоплювався риболовлею, він – професіонал у цій сфері, знав все життя і побут рибалок до найдрібніших деталей, включаючи прикмети, забобони і легенди.
Такий цінний матеріал не міг не відбитися в творчості автора, він став сповіддю, легендою, підручником життєвої філософії простої людини, яка живе плодами своєї праці.
У діалогах з критикою автор ухилявся від коментарів про ідею твору. Його кредо: правдиво показати “справжнього рибалку, справжнього хлопчика, справжню рибу і справжніх акул”. Саме так висловився автор в інтерв’ю, даючи зрозуміти: його прагнення – це реалістичність, ухиляючись від будь-якого іншого трактування змісту тексту.
У 1953 році Хемінгуей отримав визнання в черговий раз, отримавши Нобелівську премію за свій твір.
Тема
Тема твору – випробування на міцність людської сили волі, характеру, віри, а також тема мрії і духовної перемоги. Тема самотності і людського призначення також порушена автором.
Основна думка твору в тому, щоб показати людину в боротьбі з самою природою, її створіннями і стихіями, а також боротьба людини зі своїми слабкостями.
Величезний пласт авторської філософії промальовується в повісті чітко і ясно: людина народжена для чогось певного, оволодівши цим, вона буде завжди щасливою і спокійною. У всього в природі є душа, і люди повинні поважати і цінувати це – земля вічна, люди – ні.
Хемінгуей дивно мудро показує досягнення людиною своєї мрії, і те, що слідує за цим. Величезний марлін – найголовніший трофей в житті старого Сантьяго, він – доказ того, що ця людина перемогла в сутичці з природою, з породженням морської стихії.
Тільки те, що дається важко, змушує пройти тяжкі випробування, проблеми – приносять головному герою щастя і задоволення. Мрія, яка дісталася потом і кров’ю – найбільша нагорода для Сантьяго.
Попри те, що акули з’їли марліна, моральної і фізичної перемоги над обставинами ніхто не скасовує. Приватне торжество літнього рибалки і визнання в суспільстві “колег” – найкраще, що могло трапитися в його житті.
Композиція
Умовно композицію повісті можна розділити на три частини:
На образі Сантьяго формуються всі композиційні елементи. Кільцеве обрамлення композиції полягає в спогляданні старого в море і його повернення. Особливість твору в тому, що він насичений внутрішніми монологами головного героя і навіть діалогами з самим собою.
Приховані біблійні мотиви простежуються в промовах старого, його життєві позиції, в імені хлопчика – Мандоліно (скорочене від Еммануїл), в образі самої риби-гіганта.
Ця рибина – втілення мрії старця, який смиренно, терпляче зустрічає всі випробування, не скаржиться, не лається, а лише тихо молиться. Його життєва філософія і духовна сторона існування – своєрідна особиста релігія, дуже нагадує християнство.
Жанр
У літературознавстві прийнято позначати жанр “Старого і море” як повість-притчу. Саме глибокий духовний зміст робить твір винятковим, цей зміст виходить за рамки традиційної повісті.
Сам автор зізнавався, що міг би написати величезний роман з безліччю сюжетних ліній, але вважав за краще більш скромний обсяг, щоб створити щось унікальне.
Источник
“Старий і море” проблематика
11клас
“Старий і море” проблематика твору
Проблематика: як треба жити,. як бути людиною, як ставитися до природи; як знайти свій сенс буття, як сприймати поразки.
1) Проблема людської самотності, особливо на схилі літ:
“Не можна, щоб на старості людина залишалась одною…”
“Він відчув, як приємно, коли є з ким розмовляти окрім себе…”
“Старий зрозумів, що людина в морі ніколи не буває самотньою…”
2) Роздуми над складнощами людського життя – заклик до подолання життєвої втоми: «Нічого легкого в житті немає»
“Він міг викликати біль, а отже, і життя…”
“Ти стомився, старий. Душа у тебе стомилась…”
3) Проблема відношення людини до природи:
“Людина – це не бозна – що поряд з прекрасними звірами і птахами”
“Риби… не такі розумні, як люди… хоча в них набагато більше спритності і благородства” “Нехай вона (риба) думає про мене краще, ніж я є насправді, і я тоді буду і справді кращим”.
4) Сенсу життя та сутності людини
«Нічого легкого в житті немає»
«Будь безстрашний»
«Біль чоловікові не вадить
«Ти повинен вистояти»
«Безглуздо втрачати надію»
«Будь спокійним та дужим»
«Пильнуй своїх думок і навчися зносити злигодні, як чоловік»
«Не час думати про те, чого в тебе нема. Подумай краще, що можна вдіяти з тим, що є» «Людина створена не для поразки»
«Людину можна знищити, а здолати не можна»
«Буду битися з ними, доки помру»
Даний твір не про старого, а про людину, що стикається, бореться з життям. В образі рибалки розкривається сила, дух людини, спроможної протистояти реаліям життя. Це заклик до людини у скрутну хвилину мобілізувати свої резервні сили і … перемагати!
Источник