Старий море образ моря

Анализ произведения Эрнеста Хемингуэя «Старик и море»

Эрнест Хемингуэй великий писатель, прозаик. Он мастерски соединил в этом произведении реальность, обычных людей с элементами философии. Его героев окружает мир символов, которые он любезно предоставляет читателю для интерпретации. Он великий талант, так как смог легко и непринужденно соединить на страницах своей новеллы, две плоскости: то, что мы видим на поверхности, и то, что находится глубже, сокрыто от простого читателя, так называемый мир символизма.

В центре сюжета старый рыбак Сантьяго, который уже 84 дня как ничего не поймал. У него был помощник — мальчишка Манолин, но родители заставили его перейти на другие лодки, так как удача отвернулась от старика. Однако Сантьяго не унывает, он верит, что на 85-й день ему обязательно повезет, и он поймает большую рыбу. Нужно только отойти подальше от берега. И он был прав. Он поймал большую рыбу, но, увы. Он был один в лодке и несколько дней борьбы с рыбой вымотали старика, да и голодные акулы, которые не упускали возможности перекусить, не давали ему спуску. К сожалению, от самого большого улова у Сантьяго осталась только голова и меч марлина.

В своих произведениях, автор воспевает силу духа и человеческих возможностей, о стремлении и Желании к победе. Но это лишь видимая часть. В плоскости символов — Сантьяго, это человек, который бредет по жизни-морю. Лодка — это его социальное окружение. Раньше в него входили Манолин, и они вместе бороздили водные просторы, но сегодня его лодка пуста. Он не сдается, он верит, что его самый большой улов впереди. Как это по-человечески, верить в светлое «завтра», даже если вера, это все что осталось.

Хемингуэй показывает, насколько может быть одинокий Человек, и что если ему выпадает удача-рыба, то не каждый в состоянии вытащить ее на берег воспользоваться плодами своего труда. А еще хуже, когда на чужую удачу поглядывают недруги-акулы, пытаясь себе откусить по весомому куску. Жизнь-море полно неприятностей, подстерегающих в темных глубинах, и в тоже время оно переполнено рыбой-удачей, возможностями, стоит только лишь приложить усилия и отойти от берега.

Хемингуэй Создал новое направление в литературе. Его новелла имеет поучительный, наставнический характер. Притча-новелла, в которой автор раскрывает суть человеческой жизни, внутренний мир, чувство удовлетворения, силу духа и удачи.

Источник

“Старий і море” Образ Сантьяго

“Старий і море” образ головного героя Сантьяго та його характеристика наведені в цій статті.

“Старий і море” характеристика Сантьяго

У центрі повісті Хемінгуея фігура старого, самотнього рибалки Сантьяго з «веселими очима людини, яка не здається». Він давно вже живе тільки спогадами про свою юність і марить про побачені колись береги Африки… Сантьяго дружить з сусідським хлопчиком Маноліно, відчуваючи в ньому таку ж романтичну душу і захоплення морем.

Риси характеру та портрет Сантьяго:

Старий живе відповідно до власного трудового етичного кодексу, героїчно бореться за життя й людську гідність. Майже три місяці щодня він виходить у море і повертається без улову. На вісімдесят п’ятий день Сантьяго ловить величезного марліна. До речі, упіймати таку рибину, як марлін, дуже важко, оскільки вона розвиває швидкість до 140 км/год, а її маса сягає 1200 фунтів (близько 600 кг). Вона може легко повести за собою човен і навіть потопити його.

Рибу з’їдають акули. Здається, старий зазнає поразки. Сум, самотність, старість. Слабкість, згасання підкреслюються навіть в описі зовнішності рибалки.

Але згадаймо, як Сантьяго боровся з рибою. У вирішальний момент, коли після триденних перегонів марлін утомився й випірнув із моря, старий відчув, як у нього «каламутиться в голові». Проте спинив себе: «Треба, щоб голова була ясна. Отже, збери докупи свої думки й навчися терпіти, як чоловік. Або як оця риба». Рибалка намагався максимально мобілізувати всі свої сили, щоб здобути перемогу й довести тим, хто вважав його невдахою, самому собі, морській істоті, що він ще чогось вартий! «Безглуздо втрачати надію,— думав він.— Безглуздо й, мабуть, гріх».

У боротьбі старого з акулами виражено оптимізм. Хемінгуей невтомно знову й знову підкреслює тему непереможності людини. По суті, повість учить, що поки людина жива, поки вона відчуває себе людиною, є надія на краще. Старий залишається без зброї, утома його перевищує межі можливого. Він знає, що вночі акули нападуть знову. Що він може? Битися, поки не помре. Трохи пізніше мріє, щоб йому не довелося більше боротися, але знову і знову вступає в боротьбу. Коли ж поразка здається безумовною, коли від риби нічого не залишається, у самій поразці вимальовується перемога. Старий знову, як на початку повісті, несе додому — навіть без допомоги хлопчика — щоглу зі згорнутим вітрилом. Засинає, і сняться йому леви молодості, а хлопчик оберігає його сон, чекаючи нових, щасливих днів передачі мудрості від старого йому, представникові молодого покоління.

«Якщо хочете,— стверджує Д. Затонський,— образ старого Сантьяго з повісті-притчі Хемінгуея «Старий і море» піднесений до рівня міфу, міфу про людину, переможену й водночас непереможну».

Источник

“Старий і море” символіка

11клас

“Старий і море” символіка твору

Рибалка – непереможний дух людини

Вітрило – співвідноситься з символікою повітря, вітру. Є атрибутом фортуни й уособлює її мінливість.

Риба – доля людини, її вдача, сенс життя

Акули – навколишнє зло. Це хижаки, вороги, які є перешкодами на шляху досягнення мети. Людина сміливо вступає з ними у боротьбу. «Акула нічого не боїться і чинить так, як їй заманеться». Тут звучить знамените «…людина не для того створена, щоб бути переможеною, людину можна знищити, але її не можна перемогти». Але «переможець нічого не здобуває» – цю філософську думку Хемінгуей виніс навіть у заголовок одного із своїх творів. Сутність людського життя у боротьбі і перемозі в ній, можливо, це перемога над собою.

Леви -пам’ять про пережиту боротьбу, готовність до нового бою, мрії

Море – буття, сповнене пристрасті, випробувань, поразок, переживань, перемог. Давні греки бачили в морі втілення материнського початку. В той же час – це образ стихії, що несе лихо і смерть. Плавання морем нерідко розглядається як стан між життям і смертю. Море – це ще й непереборна сила природи, сама вічність.

Самотність старого – відчуження людей XX століття

Хлопчик – надія на єднання поколінь, оновлення життя. Він є продовженням старого рибалки, його майбутнє, він забезпечить йому безсмертя, отримавши разом із досвідом і частину душі старого. «Був би зі мною хлопчик», – рефреном звучать у повісті слова старого, якими автор стверджує думку, що сила людства у його єдності.

Старий – багатоліття в різних культурах розглядається як знак праведності, божественного благословення. Старі люди можуть передбачити найвищі істини.

Човен на тлі безмежного простору – самотність.

Система мотивів: мотив незвичайної рибини; мотив самотності; мотив хлопчика і левів; мотив бейсболу (постійне згадування імені Ді Маджо1. Уперше ми дізнаємось про нього на початку повісті, коли старий і хлопчик розмовляють про бейсбол. Отже, стає відомо, що це ім’я знаменитого бейсболіста. Сантьяго подумки постійно звертається до нього)

У житті (морі) у кожного є своя Риба (мета, ціль), яку потрібно здобувати, є свої Акули (вороги, перешкоди), і, слава Богу, є свій Хлопчик (надія на майбутнє, на своє продовження), свої Леви («найкраще в моєму житті», символ юності, дитинства, щасливих миттєвостей, того, що допомагає жити). А ще людина – частинка неосяжного Всесвіту. Вона відчуває себе добре лише в гармонії з усім, що оточує її: небом, сонцем, морем, птахами, рибами. Вона – не цар, не піщинка – вона рівна серед рівних.

Символічне значення назви повісті “Старий і море”

Щоб зрозуміти значення назви варто розглянути сенс слів – старий і море.

У словнику: старик – людина, що має великий досвід у чомусь, давно займається чим-небудь; а старий – людина, яка прожила багато років.

Очевидно, що це значення більше відповідає змісту повісті.

• Під словом «море»письменник мав на увазі не лише частину океану, а й житейське море.

Людина та життя – так по-іншому я розумію назву твору. Людина не вважає себе переможеною. Навіть якщо цього разу й перемогла стихія, у людини ще залишається шанс утвердитися в житті.

Источник

“Старий і море” характеристика героїв

11клас

“Старий і море” характеристика головних героїв з твору Хемінгуея допоможе підготуватися до уроку. “Старий і море” характеристика образів коротка викладена нижче.

“Старий і море” характеристика героїв

“Старий і море” характеристика Сантьяго

Головний герой повісті. За твердженням автора, це вигаданий персонаж, але багато критиків вважають, що у цього персонажа є реальний прототип – якийсь Грегоріо Фуентес, який тривалий час працював капітаном на яхті письменника.

Сантьяго – це досвідчений кубинський рибалка, який живе в селі на березі моря. Чоловік уже дуже старий, «худий і виснажений». На голові його є глибокі зморшки, а від тривалого перебування на сонці щоки і шия старого вкрилися коричневими плямами. Детальніше >>>

“Старий і море” характеристика Маноліно хлопчика

Бідний сільський хлопчик на ім’я Маноліно – це один з головних героїв повісті. Він є продовжувачем справи свого вчителя Сантьяго, символом того, що майстерності старого рибалки не судилося пропасти марно. Маноліно дуже добрий і чуйний. Хлопчик з великою ніжністю і любов’ю ставиться до Сантьяго, який навчив його всьому, що він тепер знає про риболовство. Детальніше >>>

Господар ресторану, часто допомагав старому і хлопчикові продуктами.

Негр з Сьєнфуегос

Вважався найсильнішою людиною в порту. Одного разу з ним старий, коли був молодий, цілу добу бився на руках в барі, щоб з’ясувати, хто з них сильніше. Зрештою, Сантьяго виявився сильніше і притиснув до столу руку негра.

Один з рибалок, знайомий старого Сантьяго

“Старий і море” характеристика образу Сантьяго та хлопчика може бути доповненена цитатами з твору, адже так внутрішній світ героя та його риси будуть підтверджені фактами.

“Старий і море” аудіокнига (скорочено українською)

Источник