Символика в повести Э.Хэмингуэя «Старик и море»
Повесть «Старик и море» — одно из последних завершенных произведений Эрнеста Хемингуэя. Литературоведы определяют жанр этого произведения как повесть-притча. Повесть тесно связана со всеми предыдущими произведениями писателя и является вершиной его размышления о смысле жизни. Сюжет ее можно пересказать в нескольких предложениях.
Однако содержание повести значительно шире и более богато. Хемингуэй уподоблял свои произведения айсбергу, который лишь на небольшую часть виднеется из воды, а остальные спрятаны в океанском пространстве. Поэтому повесть имеет глубокое символическое содержание.
Сантьяго: сант — святой, яго — эго. Сантьяго — святой человек. Он символизирует святость, его поступки, к тому же он стар и приближается его старость и смерть. Море — это символ жизни, сама жизнь. Старик также символизирует силу. Несмотря на то,что он стар,он сильный человек, как духом, так и телом. В молодости он был сильным и редко болел, а это значит он не чувствовал себя слабым или зависящим от кого-то. Недаром старику снились львы. Во-первых, лев — символ счастья. Это гармоничное сильное животное. Во-вторых, лев — символ силы. Старик символизирует человеческий опыт и вместе с тем его ограниченность. Рядом со старым рыбаком автор изображает маленького мальчика, который учится, перенимает опыт у старика. Старики, они как дети, только первые значительно опытнее. Одиночества человека раскрывается автором в символических картинах челнока на фоне безграничного океана. Океан символизирует и вечность, и непреодолимую естественную силу. Сам же Хемингуэй на вопрос о символах отвечал: «Очевидно, символы есть, раз критики только и делают, что их находят. Простите, но я терпеть не могу говорить о них и не люблю, когда меня о них спрашивают. Писать книги и рассказы и без всяких объяснений достаточно трудно. Кроме того, это значит отбивать хлеб у специалистов… Читайте то, что я пишу, и не ищите ничего, кроме собственного удовольствия. А если вам еще что-нибудь надо — найдите, это уж будет ваш вклад в прочитанное».
Парус – соотносится с символикой воздуха, ветра. Является атрибутом Фортуны, которая олицетворяет ее непостоянство.
Море – древние греки видели в море воплощение материнского начала. В то же время это образ стихии, которая несет стихийное бедствие и смерть. Плавание по морю нередко рассматривается как состояние между жизнью и смертью. Кость – в Библии есть эпизод, где рассеянные по полю кости возрождаются в плоть по а велению Господа. Кость, таким образом, становится символом жизни и веры в будущее воскресение.
Символическим становится и окончание повести. Старик спит, и ему снятся львы. А возле него, следя за его сном, сидит мальчик. Юность рядом с ним и в образе мальчика, и в образе львов, которые часто приходят в сновидения старика с его юношеских лет и заставляют вспомнить молодость, странствования по Африке. В этих снах старик снова становится молодым.
По своей стилистике и образному стилю повесть «Старик и море» близка к литературному жанру притчи, которая строится на аллегориях и предусматривает некоторую моральную науку. Много критиков так и приняли ее как притчу и попробовали толковать всю историю старика как символическое изображение борьбы добра и зла, борьбы человека с природой. Сам Хемингуэй протестовал против такого одностороннего и упрощенного трактования его произведения, отстаивая реалистическую основу повести. Он говорил: «Ни одна красивая книга никогда не будет написана так, чтобы символы в ней были продуманы заранее, а потом вставлены в нее. Такие символы вылазят наверх, как изюминки в хлебе с изюминками. Хлеб с изюминками красивый, но простой хлеб лучше.» В «Старике и море» я старался создать реального старика, реальное море, реальную рыбу и реальных акул. Но если я сделал их довольно хорошо и довольно правдиво, они могут означать много».
Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:
Источник
29. Символіка змісту та образів філософської повісті-притчі е. Хемінгуея «Старий і море».
Літературні дослідники називають повість видатного американського письменника Е. Хемінгуея (1898-1961) «Старий і море» «притчею», ймовірно, це дійсно так. Так як цей, з одного боку, дуже реалістичний твір – не просто опис цікавої пригоди, не просто розповідь про поєдинок відважного старого рибалки з морем і рибою. Ця повість має значно більш широкий і узагальнений зміст, який не зводиться лише до авторської ідеї про необхідністьзбереження людиною мужності та гідності за будь-яких обставин. Але саме з приводу повісті «Старий і море» письменник сказав: «Здається, що, нарешті, я домігся того, над чим працював все моє життя». Що мав на увазі Хемінгуей? Напевно, однозначно відповісти на це питання неможливо. Але зрозуміло одне: він досяг у своїйтворчостівищої сходинки і на рівні ідей, і на рівні художнього зображення дійсності.
Ззовні сюжет повістідосить нескладний. СтарийСантьяго, геройтвору, стомлений невдачами, які переслідували його вже тривалий час, відпливає далеко в море, у пошуках здобичі. Йому пощастило: попалася «величезна риба». Та риба була велика і сильна, що старому довелося додати чимало зусиль, щоб перемогти її. Але на зворотному шляху акули пожирають рибу, і старому залишається її кістяк.
Однак справа в тому, що сама по собі боротьба старого з рибою, з акулами – це лише видима частина сюжетного «айсберга». Захована ж у підтексті частина говорить про більш важливе і значне: письменник розмірковує над взаєминами людини з суспільством, людини і природи, людини і навіть Всесвіту. Реалістичні образистарого, моря, риби, хлопчика, левів, акул навівають символістичного значення і знаходяться в протистоянні і єдності одночасно.
Стверджується думка про взаємозв’язок всіх жителів Землі: людей, тварин, птахів, і в той же час один з парадоксів людського існування: людина змушена вбивати тих, кого любить, хто «дорожчий від брата». Людина – частина природи, частина Всесвіту. Вона відчуває це і прагне до гармонії з ними. Саме такою повинна бути світобудова: людина в гармонійному співіснуванні з природою, Всесвітом – до такої важливої думки приходить Хемінгуей. Розглянемовзаємозв’язок образіві старого і хлопчика:
Хлопчик Мандоліно– продовження старого, йогомайбутнє, він забезпечить йому безсмертя, отримавши разом з досвідом і частина душі старого. «Був би зі мною хлопчик», – рефреном звучать у повісті слова старого, якими автор утверджує думку, що сила людства в його єдності.
Образа акул– хижаків, ворогів можна ще сприймати, як перешкоди на шляху досягнення мети. Людина сміливо вступає з ними в боротьбу. Але «переможець нічого не набуває», – цю філософську думку Хемінгуей виніс навіть у заголовок одного зі своїх творів. Сутність людського життя в боротьбі і перемозі в ній, можливо, це перемога над собою.
У житті(море) у кожного єсвоя Риба(мета, мета), яку потрібно купувати, є своїАкули(вороги, перешкоди), і, слава Богу, є свійХлопчик(надія на майбутнє, на своє продовження), своїЛеви( «найкраще в моєму житті», символ юності, дитинства того, що допомагає жити).
А ще людина – частинка неосяжному Всесвіті. Вона відчуває себе добре лише в гармонії з усім, що оточує її: небом, сонцем, морем, птахами, рибами. Вона – не цар, не піщинка – вона рівна серед рівних.
Стають зрозумілими слова Хемінгуея з приводу закінчення ним повісті: «Здається, що я, нарешті, добився того, над, чим працював все моє життя». Письменник у своїх творах завжди зображував якісь актуальні соціальні конфлікти, проблеми сучасного йому життя, що оточує її суспільства. Тобто, там були зафіксовані лише миттєвості, а тут – вічна картина світу і людського існування.
Источник
Значення символічних образів твору “Старий і море”
За своєю стилістикою і образним стилем повість “Старий і море” близька до літературного жанру притчі, яка будується на алегоріях і передбачає деяку моральну науку. Багато критиків так і прийняли її як притчу і спробували тлумачити усю історію старого як символічне зображення боротьби добра і зла, боротьби людини з роком. Сам Хемінгуей протестував проти такого одностороннього і спрощеного трактування його твору, відстоюючи реалістичну основу повісті. Він казав: “Ні одна гарна книга ніколи не буде написана так, щоб символи в ній були
продумані наперед, а потім вставлені в неї. Такі символи вилазять наверх, як родзинки в хлібі з родзинками.
Хліб з родзинками гарний, але простий хліб кращий.” В “Старому і морі” я намагався створити реального старого, реальне море, реальну рибу і реальних акул. Але якщо я зробив їх досить добре і досить правдиво, вони можуть означати багато.”
Спробуємо зрозуміти змістовну суть образів твору, зазирнувши в словник символів. Старий – багатоліггя в різних культурах розглядається як знак праведності і Божественного благословення. Старі люди можуть передбачати найвищі істини, і в цьому (так як і в інших
Парус – співвідноситься з символікою повітря, вітру. Є атрибутом Фортуни, що уособлює її мінливість. Море – давні греки бачили в морі втілення материнського початку. В той же час це образ стихії, що несе стихійне лихо і смерть. Плавання по морю нерідко розглядається як стан між життям і смертю.
Кістка – в Біблії є епізод, де розсіяні по полю кістки відроджуються у плоті за велінням Господа. Кістка, таким чином, стає символом життя і віри в майбутнє воскресіння. Значення цих символів, як бачимо, підтверджує філософський зміст повісті-притчі “Старий і море”. І підштовхує до висновків, що в образі рибалки письменник втілив непереможний дух людини, що здатна протистояти зовнішнім, сильнішим за неї обставинам.
Старий – це втілення вищої духовної мудрості, істини життя, що проявляється в любові до всього оточуючого.
Символічним стає і закінчення повісті. Старий спить, і йому сняться леви. А біля нього, пильнуючи його сон, сидить хлопець.
Юність поряд з ним і в образі хлопчика, і в образі левів, які часто приходять у сновидіння старого з його юнацьких років й змушують згадати молодість, мандри до Африки. У тих снах старий знову стає молодим.
Перед вами малюнок, на якому ми спробували відобразити атмосферу повісті-притчі Ернеста Хемінгуея “Старий і море”. Як ви бачите, ця ілюстрація зображена в жовто-червоних тонах сонця, що сідає за обрій. На передньому плані зображений старий рибалка і хлопчик, обидва вони дивляться у далечінь. Так як повість носить філософський характер і образи, які зустрічаються в ній, несуть символічне смислове навантаження, зліва ми зобразили скелі, які означають життєві перепони. Море, яке б’ється об ноги старого і ніби лащиться, разом з тим представляє собою природну стихію, яка в будь-який момент здатна розчавити і знищити маленьку людську істоту.
Кольори картини також відіграють не останню роль, вони спрямовані на те, щоб передати настрій старого і хлопчика. Червоний – підкреслює прагнення жити, перемагати, не здаватися, жовтий – надія на прийдешній день.
В цілому малюнок несе оптимістичний заряд, який повинен підкреслити ідейно-тематичний смисл повісті Ернеста Хемінгуея “Старий і море”.
Источник