Как по украински фонтан

Фонтан — в архітектурі, споруда, що служить підставою або обрамленням для струменів води, що б’ють вгору або стікають вниз.

З слобід і хуторів нагнали народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі, у парку прочищали підземні труби задля фонтанів і каскадів і розчищали доріжки (Олекса Стороженко, I, 1957, 370).

лат. fons − джерело, ключ

Перекладаємо слово фонтан

Водограєм стали називати саме природний фонтан, джерело, яке б’є з землі, скелі, ще чогось.
Потрібне окреме слово для механічного фонтану.

В яких инших мовах ті контексти ділять?

В російській наче водограй називають словом ручей. Але фонтан є фонтаном.

Руська мова знає слово (roucéy). И до чого є ту се? Я питаю, які мови різнять «фонтан» природний від механічного?

ЕСУМ: три́скати «бризкати, прискати, бити джерелом», три́скавець «фонтан».

Від «джерело» та «лити».
Бо «водограєм» стали називати саме природний фонтан, джерело, яке б’є з землі, скелі, ще чогось, а не фонтан механічний.

«Багрій», «роботій», «джерелій» – витвори людини, яка не розуміє базових принципів українського словотвору.

Ну Ви ще той овоч. Накинули до купи слова з суфіксом «-ій» та слово, де «лій» є корінь. У вас зір -10?

Іване, Ви сюди прийшли, щоб жовчу бризкати?

1) Iz cotroho corene’ste */l/ brosili?

Так. Які проблеми?

r2u.org.ua: джурчати
Кінцеве «-а́ло» як у «ра́ло», «са́ло», «крижа́ло» тощо.

Гадаю, сліб би помірнити частоту тварів на -(а/и)до, надмір бо їх мову томить.

Не погоджусь, це чудовий конструкт. Чеська мова, знаю, рясніє ними, і ніхто ж не скаже, що вони там недоречні, і що вони не красять мову, навпаки, чеській мові такі слова як «дивило» дуже личать! Українська мова хіба чим гірша?

Не’ма в чеській жадного «дивила».

Так, мало буть divadlo.

А де, прошу, є відомо яке слово від того корене, що значило би різкий пруд води горі, під тиском? Я бо бачу всі слова від того корене значити течію горизонтальну чи долів, тобо без тиску, слабу.

Від «лити». Порівняй з болг. ле́я, [ли́я], м. ливне – хлинути; полити, хлюпнути.

Мені за посиланням ни не каже. Та й нач є вигадувати слово за «фонтан», коли словники вже дають готове й добре слово?

Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського):
Водоме́т — Фонтан.

Додам, що назва зброї для стримання натовпу «водометом» стали звати лиш після навали російської мови, доти цей пристрій так ніколи не звали.

И що дає те Ваше посилання на статтю про «ікавізм»? Показати, що й Ви щось читаєте? Ну, ок. А яке позитивне відношення має те явище саме до даної Вами форми ? Чому Ви гадаєте що саме там його має бути відбито?

___
Крім того, стаття та ряснить суттєвими хибами. Їх кількість пересягає інформативну цінність статті.

«Показати, що й Ви щось читаєте? Ну, ок.»
Ви недобра людина, Єлисіє. Я хотів відповісти Вам бридкою негідною образою, присягаюся, стримав себе, бо не хочу брати гріх на душу в ці буремні дні. Скажу, дай Бог Вам Здоров’я, бо я вже на кпини та злість не маю сил.

Ви не маєте на що ображатися, бо на Вас я трачу найбільше часу тут, в тому числі більше ніж на те, щоби мати час самому шукати відповідники й збагачувати свої знання, пояснюючи докладно, й дуже часто по кілька разів одне й те саме, що Ви успішно ігноруєте, вертаючи до тих самих хиб и блудів.

Источник

Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Струмінь води, який б’є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє. З слобід і хуторів нагнали народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі, у парку прочищали підземні труби задля фонтанів і каскадів і розчищали доріжки (Олекса Стороженко, I, 1957, 370) ; Серед двору бризкали фонтани (Нечуй-Левицький, III, 1956, 294) ; Стародавній фонтан постраждав мало, але він з тої ночі засох, наче виплакав сльози над чужим горем. Сухі роти тритонів умирали од спраги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403) ; Посередині бив фонтан, і вода збігала в маленький басейн (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 117) ; * У порівняннях. А вітерець — ніякі гальма його не стримують! — війне, всього охолодить мене і утіка туди, де пальма, немов застиглий той фонтан, коло шосе від спеки чахне (Павло Тичина, II, 1957, 212) ;
// чого, який. Про масу чого-небудь, що з силою піднімається вгору. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58) ; Здіймаються вгору чорні фонтани збитої снарядами землі (Яків Качура, Вибр., 1953, 410) ; Хвиля била об саму скелю, високо здіймаючи фонтани білих бризок (Іван Багмут, Щасливий день. 1959, 119) ; * У порівняннях. Реклами не тільки над дахами будинків, вони в’ються і звисають по стінах, вони різнобарвними світловими фонтанами спалахують у вітринах крамниць (Любомир Дмитерко, Там, де сяє. 1957, 72) .
Бити (бризкати, вибиватися і т. ін. ) фонтаном: а) текти, виливатися сильним струменем, розбризкуючись у різні боки. Саме серед греблі вода полилася через верх, впала на плисковатий камінь нижче греблі і бризкала фонтаном навкруги каміння (Нечуй-Левицький, III, 1956, 101) ; [Терлецький (тихо до Щура):] У Чорноліса Порвало поршень. Став мотор. Вода Фонтаном б’є. Все залило (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 331) ; В багатьох артезіанських басейнах вода здебільшого перебуває під великим тиском і тому під час буріння свердловин вибивається фонтаном (Наука і життя, 12, 1971, 16) ; б) (перен. ) дуже активно виявлятися. Веселість б’є фонтаном.

2. Струмінь нафти, газу, води і т. ін., що викидається на поверхню землі з свердловини здебільшого під природним тиском пластів. Увесь горизонт у вогнистих спалахах газових фонтанів, які з шаленою силою б’ють з глибини, гублячи у вогні свою дику правічну силу (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 30) ; На Кос-Чагилі нафти б’ють фонтани, Блищать піски алданські золоті (Петро Дорошко, Серед степу. 1952, 37) .

3. Споруда з пристроєм для подавання води під тиском; водорозбірна колонка. Перед їх очима за вівтарями Братської церкви, серед монастиря, був колодязь з фонтаном (Нечуй-Левицький, I, 1956, 343) ; Вони [хлопчики і дівчатка] все бігли з кухлями до фонтанів, із галасом, писком, звоном [дзвоном] посуди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123) .

Источник

Фонтан

1 фонтан

2 фонтан

3 фонтан

4 фонтан

5 фонтан

6 фонтан

См. также в других словарях:

Фонтан слёз — Фонтан слёз … Википедия

Фонтан — (Ильичевск,Украина) Категория отеля: Адрес: ул. Леника 20/1, Ильичевск, 68000, Украина … Каталог отелей

Источник