«Самсон» — Иван Григорьевич Григорович-Барский
Ошибка в тексте ?
Выделите ее мышкой и нажмите
Описание произведения
Фонтан-монумент «Самсон» в Киеве является одним из старейших фонтанов столицы. Он был построен в середине XVIII века, в то время когда в Европе фонтаны-скульптуры стали повсеместно распространёнными.
Эпизод борьбы Самсона со львом описан в Библии, в книге Судей Израилевых. Ветхозаветный силач Самсон, достигнув зрелости в нравственном отношении, был как бы зеркалом своего народа. И будучи, как и весь народ, посвященный Богу, он воплотил в своей жизни, как добродетели, так и пороки своего народа. Юно-ша имел крепкую веру, и в своих ратных подвигах он действовал силой Духа Господня. Среди таких подвигов выделяется встреча со львом, которого он, ещё будучи юношей, растерзал голыми руками: «И пошел Самсон с отцом своим и с матерью своею в Фимнафу, и когда подходили к виноградникам Фимнафским, вот, молодой лев рыкая идет навстречу ему. И сошел на него Дух Господень, и он растерзал льва как козленка; а в руке у него ничего не было. И не сказал отцу своему и матери своей, что он сделал» (Суд 14: 5-6). Могучие руки героя крепко схватили льва, и тот словно замер в миг предчувствия неизбежности смерти. Символичным является и то, что лев был уничтожен Самсоном в винограднике, который являет собой древний образ Израиля. Молодой неприкаянный лев, зашедший туда – образ врагов Израиля. Он приходит в эти места, чтобы найти себе место и отчасти разорить насаженные Хозяином лозы. В момент встречи Дух Господень сходит на Самсона и помогает ему в сражении. Таким образом, Господь сохраняет надежду, что молодой человек останется верен Ему и станет истинным судьей Израиля.
Скульптура выполнена в стиле барокко, Самсон представляется довольно реалистичным, в отличии от льва, который скорее напоминает игрушку. Возможно, таким он и был в восприятии Самсона. Лев не сопротивляется. В Библии не говорится прямо о том, что Самсон разорвал пасть льву, это творческое видение художников и скульпторов, которые в чём-то подражали античным образцам.
История создания
По мнению большинства историков, бассейн с родниковой водой на месте установления фонтана-скульптуры «Самсон» был здесь еще во времен Киевской Руси. Вода в него стекала по специальным деревянным желобам. А вот фонтан в классическом понимании этого слова появился в 17 веке. В то время в городах Западной Европы начали ставить фонтаны со скульптурами. Они украшали как площади, так и дома богатых людей. Например, старейший такой фонтан Украины радовал глаз в саду Подгорецкого замка на Львовщине.
В 1749 году на площади появился фонтан «Самсон». Внутри беседки установили скульптуру Самсона – библейского персонажа, раздирающего пасть льву. Автором этой композиции стал архитектор Иван Григорович-Барский. Однако во время пожара на Подоле в 1811 году фонтан и беседка существенно пострадали. Впоследствии ее отреставрировали. В 1934 году этот фонтан разобрали. К 1500-летию со дня основания Киева его все же решили восстановить. Обновленный фонтан «Самсон» (скульптуру создали по образцу сохранившейся копии) внутри барочной беседки открыли в 1982 году.
Отношение автора к вере
Иван Григорьевич Григорович-Барский всю жизнь работал в сфере церковного зодчества, возводил православные храмы и колокольни в стиле казацкого барокко. Он и сам внешне напоминает донского казака. Любовь архитектора к казацкой культуре была, вероятнее всего, не меньше, чем его любовь к православию. Создание фонтана «Самсон» в Киеве свидетельствует о глубоком интересе архитектора к Священному Писанию.
Биография
Иван Григорьевич Григоро́вич-Ба́рский (1713, Киев — 10 сентября 1785, Киев) — киевский архитектор, стал знаменит как последний крупный представитель позднего казацкого барокко. Происходил из рода Григоровичей-Барских. Родился он в 1713 году в семье состоятельного торговца. Учился в Киево-Могилянской академии. Работал в городском магистрате, был отцом 15 детей. Начал заниматься зодчеством уже в зрелом возрасте.
Построил в стиле украинского барокко множество храмов и колоколен: например, в Киеве: Константино-Еленинскую церковь (1743) на Подоле, надвратную церковь Кирилловского монастыря (1748—1760; не сохр.), колокольни церкви Рождества Богородицы (1754—1761) и церкви Воздвижения (1759—1763) Киево-Печерской лавры, Покровскую церковь (1766) и церковь Святого Николая Набережного (1772—1785) на Подоле. Реконструировал церковь Богородицы Пирогощи в 1770 году; а также собор Рождества Богородицы (1752—1764, совм. с Андреем В. Квасовым) и здание Полковой канцелярии (1753—1758) — в Козельце; Трёхсвятительская церковь в с. Лемеши (1760—1761) Черниговской губернии; собор и колокольня в Межигорском монастыре, близ Киева (1766); собор в Красногорском монастыре (1769) — ныне Черкасская область; Воскресенская церковь и 2-ярусная церковь-колокольня (обе 1772, приписываются Григоровичу-Барскому) — в Чернигове.
Одной из самых известных работ архитектора стал городской водопровод на Подоле с фонтанным павильоном «Самсон» (1748—1749).
В позднем творчестве Григоровича-Барского намечается переход к позициям классицизма. Об Иване Григоровиче-Барском режиссёром Валентином Соколовским в 1996 году был снят телевизионный фильм («Укртелефильм»).
Автор текста: Сарра Биллер
Источник
Іван григорович барський фонтан самсон
За традицією в давнину у більшості європейських міст перед Ратушею або Магістратом споруджували фонтан. Такої відповідності дотримали й у Києві. У ХV ст. на центральній площі Подолі, що мала назву Ринкової, стояла дерев’яна Ратуша, а поряд дерев’яний павільйон-криниця. 1697 р на майдані було зведено мурований Магістрат, а поряд – кам’яний фонтан-ротонда.
Пізніше фонтан було перебудовано. Проектними й будівельними роботами керував український архітектор Іван Григорович-Барський. На той час цей талановитий митець обіймав посаду магістратського зодчого. Ним уже було зведено Покровську та Набережно-Микільську церкви, дзвіницю Успенського собору, будівлю бурси та чимало інших відомих споруд. Будівлі Григоровича-Барського були вирішені в архітектурному стилі бароко, вони вирізнялися стриманістю, витонченістю та гармонією пропорцій.
На підставі аналізу описів мандрівників та архівних матеріалів встановлено, що збудований І.Григоровичем-Барським фонтан «Феліціан”, що пізніше перетворився на фонтан «Самсон”, було створено у 1748-49 рр.
Фонтан мав форму ротонди — чотирикутного павільйону. Покрівля являла собою баню, що спиралась на чотири масивні стовпи, об’єднані арками. Покрівлю увінчувало плоске золочене зображення Апостола Андрія Первозванного з хрестом у піднятій руці. Його постать ніби перегукувалась із фігурою богині правосуддя Феміди, що височіла на башті Магістрату.
Усередині ротонди був колодязь із кам’яними стінками. Посеред колодязя на п’єдесталі було встановлено статую. Дерев’яна постать асоціювалася із давньоримською богинею щастя Феліцитою, хоча кияни зазвичай називали статую просто ангелом. У правій руці ангел тримав кухлика, з якого безперервно цебеніла вода.
Ангела з кухлем прозвали Феліціяном, від чого серед киян фонтан отримав назву — «Феліціанський”. У архівних матеріалах поширена назва «Феліціан”.
Фонтан «Феліціан” не був на Подолі єдиним. Усього існувало 12 колодязів, воду до яких було підведено підземними трубами. Труби було видовбано усередині соснових колод довжиною 8-10 см, діаметром не менше як 40 см, з’єднаних залізними муфтами.. Вода стікала з гори, на якій, за легендою, Апостол Андрій, поблагословивши Київ, встановив хрест.
Скульптурна частина фонтана – ангел з кухлем – простояла до 1808 р. У цьому році проводився ремонт дерев’яних труб. Напевно, під час цього ремонту статую замінили. За 60 років дерев’яна скульптура під впливом води могла пошкодитись. Отож «Феліціана” замінили на скульптурну групу «Самсон і лев”.
Улітку 1811 року пожежа протягом дня знищила усі споруди цієї частини міста. Водогін також було пошкоджено.
Ротонду невдовзі було полагоджено, проте її капітальний ремонт було здійснено лише через 60 років. Тепер павільйон мав у плані коло. Скульптурна частина фонтана стояла на круглому п’єдесталі посередині дерев’яного басейну. Дерев’яний Самсон, що мав звичайний людський зріст, роздирав щелепи леву. Статую було пофарбовано олійними фарбами. Вода з левової пащі виливалася у басейн, а тоді спеціальними трубами стікала до Дніпра.
Головну роль у споруді грала архітектурна його частина – ротонда у стилі бароко. Статуя виконувала лише декоративну функцію.
Народний майстер створив постать міфологічного Самсона, який важко й упевнено спирається ногами на землю, чим створює враження міці й непереможності. Його дуже тіло переплітається зі згином тулуба звіра. Проте загальна виразність скульптурної групи дещо втрачається внаслідок грубуватої обробки дерева.
Розміри скульптури 1,5 х 1 м. З архітектурою фонтану скульптурна композиція створює єдиний ансамбль. Яскраве розмалювання статуї підсилює своєрідний декоративний ефект.
У житті киян фонтан відігравав помітну роль. Він був центральною фігурою урочистого хресного ходу, що відбувався у серпні в День святих мучеників Макковеїв. Процесія на чолі з митрополитом святила воду фонтану. Крім того, ротонда фонтана була увінчана фігурою Андрія Первозванного з хрестом у руці. Саме Андрій Певозванний вважався божественним засновником Києва, і фонтан нагадував про це киянам.
Минав час, відбувся жовтневий переворот, змінилась ідеологія,і замість християнських символів у Києві з’явились символи нової влади: зірки, серп і молот, червоний стяг, скульптури робітника, селянки, численні статуї вождя. 1934 р. фонтан «Самсон” було знищено як «пережиток минулого”. Споруда виявилася міцною – зруйнувати її ломами не вдалося. Варварам довелося звернутися до військових. В архіві зберігається унікальна фотографія — руїни фонтана після вибуху.
Проте дерев’яний Самсон із левом врятувався! Перед початком Першої світової війни завбачливі кияни передали статую до міського музею, на її місці встановивши бетонну копію. Саме в пащу бетонного лева, як свідчать очевидці тих трагічних подій, військові й заклали динаміт. До свого варварського знищення вишукана ротонда проіснувала на Подолі близько 175 літ.
У 70-х роках минулого століття було порушено питання про відновлення фонтана. Почалися пошуки старих фотографій, розкопки фундамента. У фондах музею українського мистецтва було знайдено унікальну річ — фігуру Андрія Первозванного, що зберігалась там як скульптура ХVІІІ ст. роботи невідомого автора. Залишається захоплюватись сміливістю киян, які не побоялися перед вибухом зняти й сховати деталь споруди, щоб зберегти її для нащадків.
Будівництво фонтана велося з максимально можливим у наш час дотриманням будівельних прийомів ХVІІІ ст. Постала проблема: як відновлювати постать Андрія Первозванного, коли в нього в руці хрест? Панувала соціалістична доба, і навіть до видавців путівників по Києву цензурою ставилась вимога показувати храми у такому ракурсі, щоб не було видно хрестів. В результаті напружених роздумів і тривалих консультацій прийняли рішення: завершити ротонду фігурою апостола Андрія лише з нижньою частиною хреста, без поперечини, що сприймалося як посох.
Час спливав, і Україна здобула незалежність. Духовність почала повертатись в оселі й душі українців. Напередодні візиту до Києва французької делегації Андрію Первозданному допаяли верхівку хреста. Відтоді Святий Апостол знову благословляє своїм хрестом подільський Контрактовий майдан, а з ним увесь Київ. (За Л.Толочко; 830 сл.)
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.
1. У добу середньовіччя в європейських містах перед Ратушею або Магістратом споруджували
а) собор;
б) пам’ятник;
в) фонтан.
2. Покровську та Набережно-Микільську церкви, дзвіницю Успенського собору та фонтан на Контрактовій площі було зведено київським зодчим
а) Степаном Ковніром;
б) Іваном Григоровичем-Барським;
в) Йоганном Шеделем.
3. Первісно фонтан мав форму
а) кола;
б) ротонди — чотирикутного павільйону;
в) прямокутника із заокругленими кутами.
4. Покрівлю увінчувало плоске золочене зображення
а) давньоримської богині щастя Феліцити,
б) Богородиці;
в) Апостола Андрія Первозванного.
5. Крім фонтану «Феліциан” на Подолі існувало ще
а) 5 фонтанів;
б) 12 фонтанів;
в) 20 фонтанів.
6. Улітку 1811 року фонтан і водогін були знищені
а) паводком;
б) землетрусом;
в) пожежею.
7. Після відновлення фонтану над колодязем було встановлено статую
а) Андрія Первозданного;
б) Самсона з левом;
в) ангела.
8. Статую було виконано
а) з мармуру;
б) з дерева;
в) з глини.
9. Як «пережиток минулого” фонтан «Самсон” було знищено
а) 1917 року;
б) 1934 року;
в) 1970 року.
10. До місцевого музею статуя Самсона була передана киянами
а) перед першою світовою війною;
б) у 30-ті роки;
в) у 50-ті роки.
11. У 70-ті роки у фондах музею українського мистецтва було знайдено таку деталь фонтану, як
а) постать ангела;
б) зображення лева;
в) фігуру Андрія Первозванного.
12. Повністю. Фонтан «Самсон” було відновлено
а) у 40-вих роках;
б) у 70-х роках;
в) після повернення Україні незалежності.
Источник
Фонтан «Самсон» на Контрактовій площі
Григорович-Барський Іван
Матеріал надано користувачем: (Hell`ga)
Роки побудови: 1748-49.
Архітектурний стиль: українське бароко.
Розташування: на Контрактовій площі, неподалік від Братського монастиря та духовної семинарії, біля Гостинного двору.
Сучасне використання: фонтан був зруйнований у 1930-х роках та був відбудований 1982 року.
Цікавою архітектурною пам‘яткою Контрактової площі є фонтан. У 1748-1749 роках талановитий архітектор І. Г. Григорович-Барський збудував на місці дерев‘яного кам‘яний павільйон над джерелом, — складовою частиною найстарішого київського водопроводу.
Між Магістратом та собором стояв один з кільках громадських фонтанів і криниць. Чисту воду до них підводили довбані з дерева рури від сусідньої Андріївської гори. В середині вісімнадцятого століття київський магіастрат почав ремонтувати стару систему водопостачання і вирішив зробити муроване накриття понад фонтаном на Магістратській площі. Роботу доручили молодому архітектові Іванові Григоровичу-Барському, нащадкові добре знаної на Подолі родини, що закінчив Київську академію. Споруда, яку магістрат назвав «Феліціял» (або «Феліціан»), була виконана в 1748-49 роках; не була подібна до павільйону кругла ротонда на чотирьох підпорах. У кожній підпорі було по дві коринфські колони.
Спочатку під куполом знаходився ангел, що тримав судину, з якого через проведені під землею труби йшла вода по домівках. За старим українським звичаєм споруджувати в громадських місцях та коло криниць статуї, на бані ротонди було поставлено двометрову статую св. апостола Андрія з позолоченої міді. Під склепінням бані була статуя ангела з чашею в руці; з чаші текла вода в басейн. У ті роки фонтан люб‘язно називали «Феліціан». У 80-ті роки фонтан доповнили сонячним годинником, а на початок наступного століття фігурку ангела замінили на до болі всім нам відомого «Самсона, що роздирає пащі лева».
Досі невідомо, з якою метою замінили фігурки. Гадається, що київського Самсона встановили, аби насміятися над офіціозним петергофським Самсоном, що прикрашав головний фасад заміської царської резиденції.
Біля Самсона, чи як тоді казали, «Лева», київські торговки продавали натільні кипарисові хрестики, іконки, стяжки, штучні квіти тощо. В літній час біля фонтана гуляли. відпочивали, особливо богомольці, утомлені від відвідування численних подільських святинь. Багато хто мав за звичку вішати на шию «Лева» хрестики, загадуючи при цьому свої найпотаємніші бажання. Існувало повір‘я, ніби той, хто тричі пив воду з «Самсона», назавжди оселявся на Подолі. Вода «Самсона», що протікала по київських трубах була дуже чистою і приємною на смак.
Перед Першею світовою війною статут св. Андрія та Самсона з левом забрали до Міського музею, а натомість поставили копії з них. 1927 року баню ротонди відремонтували заходами Міської управи. Розробляючи пляни реконструкції Подолу, Архітектурно-Плянувальне управліния Міської Ради передбачало включити цю бароккову споруду в парк, на місці розширеного Червоного майдану. За переказами, які можуть мати апокрифічний характер, Павел Постишев під час оглядин Києва побачив цю споруду і наказав голові Міської Ради Рижкову — усунути цей «кіоск». Кажуть, що фонтан вісімнадцятого століття розібрали тієї ж ночі. Фундаменти його залишилися.
У другій половині 1970-тих років, коли виникла тенденция розвинути Поділ як центр туризму, бупо вирішено відтворити втрачену історичну атмосферу, надати старе оточення давнім купецьким та міщансько-ремісничим кварталам столиці України. Ці пляни передбачали відбудову деяких пам‘яток, знищених у 1930-тих роках, включаючи і «Феліціял» Григоровича-Барського. Восени 1977 року уряд Української РСР наказав Міській Раді української столиці відбудувати фонтан «Самсон». Відбудова «Феліціяла» за проектом українського радянського архітекта В.П.Шевченка була закінчена 1981 року.
Источник